Черноморское направление внешнеполитической экспертизы Украины в условиях вооруженного конфликта с Россией
Научная статья
Для цитирования
Онопко О. В. Черноморское направление внешнеполитической экспертизы Украины в условиях вооруженного конфликта с Россией // Власть. 2025. Том 33. № 2. С. 48-58.
Аннотация
В статье сделана попытка комплексного анализа состояния черноморского направления внешнеполитической экспертизы на Украине. На основе теоретико-методологического подхода, объединяющего теории секьюритизации Б. Бузана и О. Уэвера, эпистемных сообществ П. Хааса и критической геополитики Дж. О’Тоала, автор определяет круг входящих в него институтов, анализирует их участие в подготовке и координации исполнения Стратегии морской безопасности Украины (2024 г.), определяет основные проблемы, над исследованием которых работают данные организации в условиях конфликта с Россией, изучает работу экспертной сети Крымской платформы как одного из акторов экспертной дипломатии Украины. Автор устанавливает, что в настоящее время черноморское направление внешнеполитической экспертизы на Украине представлено Национальным институтом стратегических исследований, Центром глобалистики «Стратегия XXI», Институтом черноморских стратегических исследований, Центром оборонных стратегий и др. организациями. Ими сформировано обладающее общими геополитическими представлениями, идеологическими (украинскими националистическими) и идейно-теоретическими (преимущественно реалистскими) установками сетевое сообщество экспертных структур, занимающееся вопросами международных отношений, обороны и безопасности в Черноморском регионе. Автор подчеркивает, что украинские аналитические центры активно работают над генерацией асимметричных антироссийских инициатив в сфере обороны и безопасности, включая разработку новых методов противодействия военному присутствию России в Черном море, ищут пути усиления военной поддержки Украины со стороны Запада. Автор приходит к выводу, что украинское экспертное сообщество играет значительную роль в формировании антироссийской политики Украины в Черноморском регионе. Его деятельность требует внимательного анализа со стороны российского научного, дипломатического, военного и разведывательного сообществ.
Ключевые слова:
внешнеполитическая экспертиза, внешняя политика Украины, Черноморский регион, аналитические центры
Литература
Айвазян Д.С. 2021. Актуальные тенденции взаимодействия прибрежных черноморских государств. – Современная Европа. № 7(107). С. 39-49.
Баранов А.В., Ващенко А.В., Конышев В.Н., Шашева С.В. 2021. Современные международные отношения в Черноморском регионе: геополитический аспект. Краснодар: Изд-во КубГУ. 292 с.
Бочарников И.В. 2015. Черное море как один из основных театров противостояния России и НАТО в украинском кризисе. – Конфликтология / Nota Bene. № 1. С. 59-64.
Генюш С.В. 2012. Экспертная дипломатия: гражданское общество на службе внешней политики. – Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. Т. 5. № 5. С. 14-25.
Гудев П.А. 2023. Российско-украинское противостояние в Черном море через призму «зерновой сделки». – Пути к миру и безопасности. № 2(65). С. 148-168.
Ирхин А.А., Демешко Н.Э. 2023. Украина в процессах постсоветской интеграции в период мира: несостоявшийся проект и причины упущенных возможностей. – Международная жизнь. № 1. С. 26-35.
Курылев К.П., Гаврикова К.В., Поспелова Е.А. 2015. Экспертно-аналитические центры на Украине: характер и особенности. – Вестник Российского университета дружбы народов. Сер. Международные отношения. Т. 15. № 3. С. 99-109.
Лысак В.Ф., Агеева Е.Л. 2015. Современные украинские «мозговые центры» как субъекты общественно-политического процесса в государстве. – Гилея: научный вестник. № 95. С. 377-382.
Хрусталев М.А. 2008. Анализ международных ситуаций и политическая экспертиза: очерки теории и методологии. М.: Изд-во НОФМО. 232 с.
Bremmer I., Roubini N. 2011. A G-Zero World. – Foreign Affairs. Vol. 90. Is. 2. P. 2-7.
Buzan B.G., Wæver O., de Wilde J.H. 1998. Security: A New Framework for Analysis. London: Boulder, CO: Lynne Rienner. 126 p.
Cropsey S. 2022. Naval Considerations in the Russo-Ukrainian War. – Naval War College Review. Vol. 75. No. 4. P. 11-36.
Fink M. 2022. Naval Blockade and the Russia-Ukraine conflict. – Netherlands International Law Review. Vol. 69. No. 3. P. 411-437.
Forging the New Black Sea Security Architecture in the Flames of the War. 2024. – Centre for Defense Strategies. Доступ: https://defence.org.ua/wp-content/uploads/forging-the-new-Black-Sea-Security-Architecture-in-the-flames-of-the-war.pdf (проверено 13.03.2025).
Haas P.M. 1992. Introduction: Epistemic Communities and International Policy. – Coordination. International Organization. Vol. 46. Is. 1. Р. 1-35.
Russian Tactics Targeting Ukrainian Critical Energy Infrastructure (Mykhailo Gonchar, Andrii Chubyk, Serhiy Diachenko, Oksana Ishchuk, Pavlo Lakiychuk, Tantely Ratovohery, Ihor Stukalenko). 2024. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/doslidzhennya/rosiyska-taktyka-urazhennya-krytychnoyi-energetychnoyi-infrastruktury-ukrayiny/download-report-pdf (проверено 13.03.2025).
The Impact of Ukraine’s Asymmetric Approach on Russian Sea Power in the Black Sea. April, 2024. – Centre for Defense Strategies. Доступ: https://defence.org.ua/wp-content/uploads/The-impact-of-Ukraine’s-asymmetric-approach-on-russian-sea-power-in-the-black-sea.pdf (проверено 14.03.2025).
Tuathail G.Ó., Agnew J. 1992. Geopolitics and Discourse. – Political Geography. Vol. 11. No. 2. Р. 190-204.
Vorotnyuk M. 2024. Black Sea as a Battlefield: Ukraine’s Perspectives and Strategies in the Region. – Security Dynamics in the Black Sea Region: Geopolitical Shifts and Regional Orders. Cham: Springer Nature Switzerland. P. 111-128.
Безпекові вакууми як наслідок війни Росії проти України: оцінка впливу і можливі шляхи подолання. 2021. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/analitychna-zapyska/bezpekovi-vakuumy-yak-naslidok-viyny-rosiyi-proty-ukrayiny-ocinka-vplyvu-i-mozhlyvi-shlyahy-podolannya/zavantazhyty-analitychnu-zapysku-pdf (проверено 14.06.2021).
Вакуум безпеки в Чорноморському регіоні: текст доповіді. 2023. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/dopovidi-ta-prezentaciyi/mizhnarodnyy-forum-ekspertnoyi-merezhi-mizhnarodnoyi-krymskoyi-platformy/speech-text-ua (проверено 13.03.2025).
Військовий чи дипломатичний шлях звільнення окупованого Криму: експертна оцінка. 2024. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/analitychna-zapyska/viyskovyy-chy-dyplomatychnyy-shlyah-zvilnennya-okupovanogo-krymu-ekspertna-ocinka (проверено 13.03.2025).
Маєвська О. 2019. Діяльність «мозкових центрів» на сучасному етапі: загрози та виклики. – Вісник Львівського університету. Сер. Філософсько-політологічні студії. Вип. 26. С. 145-151.
Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь (ред. кол. С.І. Пирожков, О.М. Майборода, Н.В. Хамітов, Є. . Головаха, С.С. Дембіцький, В.А. Смолій, О.В. Скрипнюк, С.В. Стоєцький). 2022. К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 552 с.
Плющ О. 2012. Просування експертними організаціями дискурсу політичних суб’єктів. – Соціальна психологія. № 1-2(51-52). С. 204-214.
Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи на початку 2025 року. Частина 1. 17.12.2024. – BlackSeaNews. Доступ: https://www.blackseanews.net/read/225017 (проверено 13.03.2025).
Ржевська Н. 2012. «Мозкові центри» як суб'єкти експертного середовища: функціональний аналіз. – Політичний менеджмент. № 1-2. С. 161-169.
Російська політика в Чорноморському регіоні: загрози й виклики для України (ред. кол. І. Веремій, М. Паламарчук). 2020. К.: НІСД. 37 с.
Рудь І.М. 2023. Балто-Чорноморський союз як вісь безпеки України: реалії та перспективи розвитку. – Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. № 2(58). С. 86-91.
Світова гібридна війна: український фронт (за заг. ред. В.П. Горбуліна). 2017. К.: НІСД. 496 с.
Баранов А.В., Ващенко А.В., Конышев В.Н., Шашева С.В. 2021. Современные международные отношения в Черноморском регионе: геополитический аспект. Краснодар: Изд-во КубГУ. 292 с.
Бочарников И.В. 2015. Черное море как один из основных театров противостояния России и НАТО в украинском кризисе. – Конфликтология / Nota Bene. № 1. С. 59-64.
Генюш С.В. 2012. Экспертная дипломатия: гражданское общество на службе внешней политики. – Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. Т. 5. № 5. С. 14-25.
Гудев П.А. 2023. Российско-украинское противостояние в Черном море через призму «зерновой сделки». – Пути к миру и безопасности. № 2(65). С. 148-168.
Ирхин А.А., Демешко Н.Э. 2023. Украина в процессах постсоветской интеграции в период мира: несостоявшийся проект и причины упущенных возможностей. – Международная жизнь. № 1. С. 26-35.
Курылев К.П., Гаврикова К.В., Поспелова Е.А. 2015. Экспертно-аналитические центры на Украине: характер и особенности. – Вестник Российского университета дружбы народов. Сер. Международные отношения. Т. 15. № 3. С. 99-109.
Лысак В.Ф., Агеева Е.Л. 2015. Современные украинские «мозговые центры» как субъекты общественно-политического процесса в государстве. – Гилея: научный вестник. № 95. С. 377-382.
Хрусталев М.А. 2008. Анализ международных ситуаций и политическая экспертиза: очерки теории и методологии. М.: Изд-во НОФМО. 232 с.
Bremmer I., Roubini N. 2011. A G-Zero World. – Foreign Affairs. Vol. 90. Is. 2. P. 2-7.
Buzan B.G., Wæver O., de Wilde J.H. 1998. Security: A New Framework for Analysis. London: Boulder, CO: Lynne Rienner. 126 p.
Cropsey S. 2022. Naval Considerations in the Russo-Ukrainian War. – Naval War College Review. Vol. 75. No. 4. P. 11-36.
Fink M. 2022. Naval Blockade and the Russia-Ukraine conflict. – Netherlands International Law Review. Vol. 69. No. 3. P. 411-437.
Forging the New Black Sea Security Architecture in the Flames of the War. 2024. – Centre for Defense Strategies. Доступ: https://defence.org.ua/wp-content/uploads/forging-the-new-Black-Sea-Security-Architecture-in-the-flames-of-the-war.pdf (проверено 13.03.2025).
Haas P.M. 1992. Introduction: Epistemic Communities and International Policy. – Coordination. International Organization. Vol. 46. Is. 1. Р. 1-35.
Russian Tactics Targeting Ukrainian Critical Energy Infrastructure (Mykhailo Gonchar, Andrii Chubyk, Serhiy Diachenko, Oksana Ishchuk, Pavlo Lakiychuk, Tantely Ratovohery, Ihor Stukalenko). 2024. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/doslidzhennya/rosiyska-taktyka-urazhennya-krytychnoyi-energetychnoyi-infrastruktury-ukrayiny/download-report-pdf (проверено 13.03.2025).
The Impact of Ukraine’s Asymmetric Approach on Russian Sea Power in the Black Sea. April, 2024. – Centre for Defense Strategies. Доступ: https://defence.org.ua/wp-content/uploads/The-impact-of-Ukraine’s-asymmetric-approach-on-russian-sea-power-in-the-black-sea.pdf (проверено 14.03.2025).
Tuathail G.Ó., Agnew J. 1992. Geopolitics and Discourse. – Political Geography. Vol. 11. No. 2. Р. 190-204.
Vorotnyuk M. 2024. Black Sea as a Battlefield: Ukraine’s Perspectives and Strategies in the Region. – Security Dynamics in the Black Sea Region: Geopolitical Shifts and Regional Orders. Cham: Springer Nature Switzerland. P. 111-128.
Безпекові вакууми як наслідок війни Росії проти України: оцінка впливу і можливі шляхи подолання. 2021. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/analitychna-zapyska/bezpekovi-vakuumy-yak-naslidok-viyny-rosiyi-proty-ukrayiny-ocinka-vplyvu-i-mozhlyvi-shlyahy-podolannya/zavantazhyty-analitychnu-zapysku-pdf (проверено 14.06.2021).
Вакуум безпеки в Чорноморському регіоні: текст доповіді. 2023. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/dopovidi-ta-prezentaciyi/mizhnarodnyy-forum-ekspertnoyi-merezhi-mizhnarodnoyi-krymskoyi-platformy/speech-text-ua (проверено 13.03.2025).
Військовий чи дипломатичний шлях звільнення окупованого Криму: експертна оцінка. 2024. – Synerging Energies. Доступ: https://geostrategy.org.ua/analityka/analitychna-zapyska/viyskovyy-chy-dyplomatychnyy-shlyah-zvilnennya-okupovanogo-krymu-ekspertna-ocinka (проверено 13.03.2025).
Маєвська О. 2019. Діяльність «мозкових центрів» на сучасному етапі: загрози та виклики. – Вісник Львівського університету. Сер. Філософсько-політологічні студії. Вип. 26. С. 145-151.
Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь (ред. кол. С.І. Пирожков, О.М. Майборода, Н.В. Хамітов, Є. . Головаха, С.С. Дембіцький, В.А. Смолій, О.В. Скрипнюк, С.В. Стоєцький). 2022. К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 552 с.
Плющ О. 2012. Просування експертними організаціями дискурсу політичних суб’єктів. – Соціальна психологія. № 1-2(51-52). С. 204-214.
Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи на початку 2025 року. Частина 1. 17.12.2024. – BlackSeaNews. Доступ: https://www.blackseanews.net/read/225017 (проверено 13.03.2025).
Ржевська Н. 2012. «Мозкові центри» як суб'єкти експертного середовища: функціональний аналіз. – Політичний менеджмент. № 1-2. С. 161-169.
Російська політика в Чорноморському регіоні: загрози й виклики для України (ред. кол. І. Веремій, М. Паламарчук). 2020. К.: НІСД. 37 с.
Рудь І.М. 2023. Балто-Чорноморський союз як вісь безпеки України: реалії та перспективи розвитку. – Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. № 2(58). С. 86-91.
Світова гібридна війна: український фронт (за заг. ред. В.П. Горбуліна). 2017. К.: НІСД. 496 с.
Статья
Поступила: 12.05.2025
Форматы цитирования
Другие форматы цитирования:
APA
Онопко, О. В. (2025). Черноморское направление внешнеполитической экспертизы Украины в условиях вооруженного конфликта с Россией. Власть, 33(2), 48-58. извлечено от https://www.jour.fnisc.ru/index.php/vlast/article/view/10612
Выпуск
Раздел
ТЕМА
Представляя в Редакцию рукопись автор выражает согласие со всеми пунктами настоящего лицензионного договора.
